Моя ніжно улюблена дочко, надійде час для ще більшого Мого страждання, коли буде згадуватись Моя Мука на Хресті.
Жодна людина не розуміє величини Мого страждання під час Мого Розп’яття, ані способу, в який Я був бичований.
Моє бичування було найгіршим. Я був жорстоко побитий десятьма чоловіками і кожен сантиметр Мого Тіла був посічений.
Моє Тіло на Спині було пошматовано і було видно Мої Лопатки.
Я ледве тримався на ногах, а одне Око було в синцях і роздавлене.
Я міг бачити лише лівим Оком.
До того часу, як вони Мене привели перед Понтієм Пилатом і поклали на Голову Терновий Вінок, Я ледве міг підвестися.
Потім вони Мене роздягнули і накинули на Мене через голову коротку червону туніку, а тоді всадили в праву Руку пальмову гілку.
Кожна тернина була така гостра, як голка. Одна з тих тернин проколола Моє праве Око і відтоді Я ледве міг бачити.
Я втратив так багато крові, що вирвав і мав таке запаморочення голови, що коли почав підніматися на Голготу, Я не міг втримати Хреста.
Я падав так багато разів, що минули години, поки Я добрався до вершини пагорба.
Я був бичований і хлестаний на кожному кроці дороги.
Ціле Моє Тіло було закривавлене, вкрите рясним шаром поту через палюче сонцем.
Я кілька разів знепритомнів.
Це все було повним болю і мук, але найбільш страшною була ненависть, виявлена до Мене в дорозі не лише дорослими, але й малими дітьми, які копали Мене, беручи приклад зі своїх батьків.
Крики, які виринали з їхніх уст і ненависть були нічим у порівнянні зі страхом, який вони відчували до Мене.
Тому що попри все це вони ще не були певними, чи в дійсності Я є чи не є Месією, на якого вони так довго чекали.
Тому їм легше було ненавидіти Мене, засудити Мене, ніж прийняти Мене, бо це означало б, що їм довелося б змінити свої шляхи.
Найболючіший момент був, коли Я лежав на землі, на боці, і будучи знову копнутим в Плече, Я побачив Мою улюблену Матір, яка дивилася на Мене.
Її Серце було розбите і Її довелося підтримувати двом Моїм учням.
Я міг Її бачити тільки одним Оком, яке Мені залишилось і Мені було нестерпно дивитися на її муку.
Глузування, крики і рев юрби, що налічувала сотні осіб, можна було відчути від землі, на якій Я лежав і потрібно було шість сотень солдат для організації та нагляду за Розп’яттям Моїм і шести інших.
Я був у центрі їхньої уваги, і інші не страждали, як Я.
Коли Мої Зап’ястя біля основи великих Пальців були прибиті до Хреста, Я більше не міг відчувати.
Моє тіло було настільки пошматованим і в синцях, що Я перебував у шоковому стані.
Мої Плечі були вивихнуті, а Мої Руки вирвані з суглобів.
Найгірше фізичне каліцтво Мого Тіла відбулося ще до того, як Я був прибитий до Хреста.
Я не видав жодного крику.
Тільки шепіт.
Це розлютило Моїх катів, які хотіли реакції, щоб задовольнити свою пристрасть.
Я ніколи не спілкувався з ними, бо це означало б, що мені довелося б спілкуватися з сатаною і його демонами, які заразили їхні душі.
Ось чому їхня злість щодо Мене була такою сильною.
Я провисів на Хресті п'ять годин.
Сонце палило і не було хмар, які б допомогли зменшити опіки на Моїй Шкірі.
Як тільки Я віддав Свій останній подих, Мій Отець наслав чорні хмари, а також грім і блискавку.
Буря, яка настала, була таких вражаючих розмірів і така несподівана, що Мої глядачі вже не сумнівалися, що Я дійсно був Спасителем, посланим Богом Отцем.
Я відкриваю це тобі, Моя дочко, як Дар для тебе, взамін за величезний акт страждання, який ти Мені пожертвувала.
Скажи Моїм дітям, що Я не шкодую про Мої Страсті на Хресті.
Я шкодую лише про те, що Моя Жертва була забута і що так багато заперечують, що Моє Розп’яття відбулося.
Багато хто не має уявлення про те, як Мені довелося страждати, тому що багато Моїх апостолів не були свідками Мого сходження на Голготу.
Мені сьогодні завдає болю те, що так багато людей все ще відрікаються від Мене.
Я взиваю до вас, Мої послідовники, не дозвольте, щоб Моє Розп’яття було змарновано.
Я помер за ВСІ гріхи, включно з тими, які скоєні сьогодні.
Я хочу і потребую рятувати навіть тих, які відрікаються від Мене, навіть сьогодні.
Ваш улюблений Спаситель
Ісус Христос
